Весняна посівна кампанія може ускладнитися через зволікання з наданням дозволу на імпорт вапняково-аміачної селітри. За оцінками ВАР, це може призвести до втрат близько 20% майбутнього врожаю. Про відповідні ризики повідомив заступник голови Всеукраїнської аграрної ради (ВАР) Денис Марчук.

 За його словами, після початку повномасштабної війни були запроваджені обмеження на ввезення продукції, яка потенційно може містити вибухонебезпечні речовини. У липні 2025 року перелік таких товарів було розширено, і під заборону потрапили також окремі види азотних та комплексних добрив. Таким чином аграрії входять у фазу активної підготовки до сівби ярих культур в умовах потенційного дефіциту добрив.

«Ми знаємо властивості аміачної селітри — вона дійсно може нести загрозу, і тому рішення про її обмеження було зрозумілим. Але вапняково-аміачна селітра є вибухобезпечною і не несе жодної загрози, що підтверджено експертними висновками. Попри це, питання її імпорту не вирішується вже тривалий період часу. Фактично ми маємо ситуацію, коли безпечний продукт не може зайти на ринок у критичний для аграріїв момент напередодні весняної посівної».

За словами Марчука, виробництво добрив в Україні суттєво скоротилося після початку повномасштабної війни: якщо раніше обсяги виробництва аміачної селітри сягали близько 2 млн тонн, то нині — трохи більше 1 млн тонн.

«ВАР оцінює, що за умови дії чинних обмежень і неможливості вчасного імпорту дефіцит вапняково-аміачної селітри може скласти до 200 тисяч тонн. Це суттєві обсяги з огляду на площі обробітку в Україні. Аміачну селітру повноцінно замінити неможливо, але аграрії, які будуть мати змогу внести хоча б вапняково-аміачну, суттєво покращать перспективи майбутнього врожаю».

В зоні ризику насамперед  ярі культури — яра пшениця, кукурудза та соняшник, які формують основу українського експорту. За попередніми оцінками, втрати врожаю можуть сягати до 20%, що в грошовому еквіваленті означатиме десятки мільярдів гривень недоотриманої виручки..

«Невчасне отримання валютної виручки дестабілізує валютний ринок і посилює інфляційні ризики. Аграрна продукція формує 56–60% українського експорту, і від цього залежить економічна спроможність держави. Тому питання імпорту безпечних добрив — це питання не лише аграріїв, а всієї економіки країни».

ВАР разом із партнерами вже звернулися до Міністерства економіки щодо врегулювання ситуації. За словами Марчука, аграрні асоціації подали повний пакет документів, включно з експертними висновками про безпечність продукту, та запропонували механізм імпорту вапняково-аміачної селітри через малі і великі порти з обов’язковим безпековим паспортом на продукцію.